Ангіогенез та регенераційні процеси
Використання стовбурових клітин у косметології та пластичній хірургії – є новим, революційним напрямком у сучасній практиці косметологічних салонів та клінік пластичної хірургії. Клієнти, а також лікарі клінік пластичної хірургії, найчастіше, не надають усіх можливостей, що відкриваються перед ними, при використанні всього арсеналу клітинної терапії. Хотілося б зазначити, що в основі застосування клітинної терапії лежить науковий фундамент, майже п’ятдесяти років розвитку радянської науки. У сферу практичного застосування клітинна терапія увійшла межі 80х-90х років минулого століття. Останнім часом, клітинна трансплантація, як найбільш фізіологічний варіант замісної терапії набуває все більшого поширення.
Цей метод розглядається як альтернативний або самостійний спосіб корекції функціональної неспроможності деяких органів і тканин. Багато дослідників розглядають у перспективі трансплантацію стовбурових клітин як метод, певною мірою альтернативний органній трансплантації. Якщо доповнити визначення американської урядової організації, що займається ліцензуванням медичних препаратів і технологій – FDA, то під клітинною терапією необхідно розуміти наступне – клітинна терапія – це клінічний напрямок, заснований на введенні в організм пацієнта живих стовбурових клітин всіх типів, підданих попередньої обробки або модифікації ex vivo, поліпшення, відновлення чи заміни) втраченої функції органу чи тканини.
Завдяки фундаментальним дослідженням з біології розвитку та імунології процесів адаптивного росту, проліферації та їх порушень було доведено органоспецифічність впливу клітинних та тканинних трансплантатів на гомологічні органи та тканини, відкритий спосіб індуктивного відновлення втраченої здатності органів та тканин до регенерації. Крім того, багато біологічних молекул (тропні фактори) беруть участь в індукції процесу регенерації та здійснюють тонке регулювання відновлювальних процесів у змінених органах та тканинах у комплексі з нервовою та ендокринною системами організму.
Таким чином, ефект застосування клітинної терапії при регенеративних процесах більш виражений, ніж при використанні традиційних методів відновлення. Це обумовлено відшкодуванням функціональної недостатності ураженого органу реципієнта трансплантованими клітинами, а також пролонгованим надходженням з трансплантанта в організм реципієнта широкого спектра органоспецифічних БАВ (біологічно активні речовини), які відшкодовують у більш повній мірі, ніж інші методи, що відсутні компоненти.
У клінічній практиці давно застосовуються тканинні та органні БАВ. Наголошується на вираженості органоспецифічного впливу препаратів. Крім того, ряд авторів вважає, що посилення регенераційних процесів при терапії стовбуровими клітинами пригнічує злоякісне зростання, вводячи онкогенез (проліферацію без диференціювання) у рамки фізіологічної проліферації з диференціюванням. Опубліковані результати in vitro (Kardamini, 1990) свідчать про стимулюючий вплив на синтез дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) у культивованих кардіоміоцитах екстрактах з ембріонального та дорослого міокарда.
Говорячи про застосування клітинної терапії, слід зазначити ще один момент – це стимуляція ангіогенезу. Найбільш інтенсивний ангіогенез відбувається на етапі ембріонального розвитку та соматичного зростання. Це необхідно для збереження оптимального співвідношення між об’ємом тканини, що швидко збільшується, і сумарною площею поверхні капілярів для підтримки адекватної перфузії тканин. Саме цим пояснюється високий вміст в ембріональних тканинах і клітинах різних факторів росту, які беруть безпосередню участь у ангіогенезі.
Практично у всіх експериментальних роботах із замісної клітинної терапії ембріональними клітинами при гістологічному дослідженні автори відзначають яскраво виражену васкуляризацію місця імплантації. Ангіогенез має велике значення для підтримки функціональної та структурної цілісності організму протягом усього життя. Такий ангіогенез називають фізіологічним (при загоєнні, запаленні, а також у жіночому репродуктивному циклі). Нові судини виникають як капіляри, які відгалужуються від дрібних судин, що вже є.
Ендотеліальні клітини, які в майбутньому сформують новий капіляр, відростають від стінки існуючого капіляра або невеликої венули, випускаючи тонкі, довгі псевдоподії, потім утворюється масивний відросток, який пізніше стає порожнім і перетворюється на трубку. Цей відросток продовжує подовжуватися доти, доки не зустріне інший капіляр, з яким він з’єднується, створюючи шлях для циркуляції крові. Чи треба говорити, що подібні властивості (причому далеко не всі) стовбурових клітин здатні вивести методи, що застосовуються у пластичній хірургії та косметології на новий рівень.
Використання стовбурових клітин у поєднанні з апаратними методами в косметології дозволяє досягати більш вираженого та тривалішого ефекту. Усі процедури, пов’язані з омолодженням шкіри обличчя, шиї тощо. безпосередньо залежать від живлення та постачання шкіри всіма необхідними речовинами. А це безпосередньо пов’язано з наявністю широко розгалуженої системи капілярів у шкірі. З віком ця система стає меншою, харчування погіршується, а звідси виникають усі проблеми, пов’язані зі старінням шкіри. При неоангінезі ефекти від косметологічних процедур будуть значно кращими, і триватимуть значно довше, ніж при традиційному підході.
Крім того, при використанні стовбурових клітин у поєднанні з пластичними операціями, наприклад ритідектомія, блефаропластика або маммопластика, дозволить прискорити всі регенераційні процеси, скоротити реабілітаційний період, мінімізувати всілякі ускладнення після оперативних втручань.
Таким чином, сучасні методи клітинної терапії – дозволяють лікарям та косметологам отримувати більш прогнозовані, ефективніші результати, які задовольнять найвибагливіших клієнтів.
